|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
1985. Джон Ентоні Берджесс Вілсон (Ентоні Берджесс)
Війна використовує міжнародну політику лише як привід для задоволення глибинної потреби людини, в якій вона боїться зізнатися, оскільки їй не подобається пов'язувати зростання якості життя з убивством.
Якщо нам справді не подобається нудьга, то час уже розширити свій кругозір.
Одна з найбільших людських загадок нібито полягала в нацистських таборах смерті. Якийсь комендант, що наглядав за знищенням тисяч євреїв, ішов додому слухати, як його донька грає сонати Шуберта, і плакав від найчистішої радості. Як таке можливо? Як могла істота, настільки віддана злу, без зусиль переходити у світ божественного добра? Відповідь полягає в тому, що «добро» музики не має жодного стосунку до етики. Мистецтво не возносить нас до доброти й праведності. Воно морально нейтральне, як смак яблука.
Добро» музичного твору і «добро» благородного вчинку мають одну спільну рису — незацікавленість.
Спочатку необхідно навчитися любити самого себе, а це важко, проте потім легше любити інших.