|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Арлекін. Бернард Корнвелл
Томасу завжди здавалося дивним, що ченці й писарі, описуючи у книгах війну, зображають її як свято. Їхні білячі пензлі малювали воїнів у яскравих плащах і коней у блискучих візерункових попонах. Але здебільшого війна була сірою, поки стріла, влучивши в ціль, не додасть червоного.
Спустошувати країну — справа нехитра.
— Святий Георгій! — закричали англійці. Але святий, мабуть, спав, бо не надав нападникам жодної допомоги.
— Значить, месір Гійом розповів тобі про свою дружину? — Так. — І ти виявився родичем людини, що вбила її? — Не знаю, — відповів Томас. — Точно не знаю, але, судячи з йейла, це так. — А месір Гійом, імовірно, убив твою матір, а людина, що вбила його дружину, убила твого батька, а сер Саймон Джекілл намагався вбити тебе. — Мордехай похитав головою. — Щоночі проливаю сльози, шкодуючи, що не народився християнином. А то міг би зі зброєю в руках приєднатися до цього веселого заняття.
— Господь у Його безмежній мудрості, створивши п'ятого дня риб і китів, шостого створив наземних тварин. І, поглянувши на зроблене, Він побачив, що це добре. Але недостатньо добре для герольдів, яким довелося до Його незадовільної роботи додати крила, роги, ікла й кігті.