Босоніж по траві. Емі Гармон

Раз уже збудував навколо себе стіну, не злися, якщо ніхто не захоче через неї лізти.

У жінок багато різних почуттів, але вихід у них один. Коли ми злимося – ми плачемо. Коли радіємо – плачемо. Коли сумуємо – теж плачемо. Коли нам страшно – ви вгадали, знову плачемо.

Я люблю самотність, але ненавиджу самотність.

Заняття з байдужими учнями – суцільна тортура.

Тактильний голод, як і звичайний, охоплює тебе цілком. Люди не створені для самотності. Господь дав нам гладеньку, чутливу шкіру, яка завжди прагне відчути чуже тепло. Наші руки прагнуть до обіймів, пальці – до дотиків. Нам необхідне товариство близьких, їхня любов.

Автор

Емі Гармон

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

384

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Сполучені Штати