|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Будда з передмістя. Ханіф Курейші
Мама казала, що покохала його, свого коротуна, з першого погляду. Він був милим і добрим, і вигляд у нього був загублений, а це викликає в жінок бажання негайно надати йому вигляду знайденого.
За вечерею ми зазвичай сиділи й їли рулет із рубленим біфштексом, чипси й рибні палички в повному мовчанні. Одного разу мама розплакалася й ляснула долонею по столу. — Моє життя жахливе, просто жахливе! — вигукнула вона. — Невже ніхто цього не розуміє? Ми перестали жувати й витріщилися на неї з подивом, потім повернулися до їжі. Мама як завжди мила посуд, і ніхто їй не допомагав. Після чаю всіх наче вітром здуло.
Школа — ще одна річ, якою я був ситий по горло. Нещодавно мене вдарив учитель за те, що я назвав його гомиком. Цей учитель завжди змушував мене сідати до нього на коліна, і, поставивши запитання на кшталт «Назви квадратний корінь із п'яти тисяч шестисот сімдесяти п'яти», на яке я не міг відповісти, лоскотав мене. Вельми сприяє освіті. Ще мене дістали ласкаві прізвиська на кшталт Гівноїд і Морда-в-карі, і набридло приходити додому й відчищати з одягу слину, соплі, крейду й тирсу. Ми в школі багато працюємо з деревом, і хлопці просто обожнюють замикати мене й моїх друзів у комірчині й змушувати співати: «Манчестер Юнайтед, Манчестер Юнайтед, я хлопчик-коридорний», тримаючи біля горла стамеску або розрізаючи шнурки на черевиках. Ми в школі багато працюємо з деревом, тому що вважається, що з книжками в нас виходить гірше. Одного разу в учителя праці стався серцевий напад просто на наших очах, коли один хлопець поклав член іншого хлопця в лещата й почав крутити ручку. Та пішов ти, містере Чарльзе Діккенсе, нічого не змінилося. Один пацан намагався припекти мені руку шматком розпеченого до червоного металу. Інший обісцяв мені черевики, а мій таточко думає лише про те, щоб я став лікарем. У якому він узагалі вимірі живе? Я вважаю вдалим кожен день, коли мені вдається повернутися зі школи без серйозних ушкоджень.
Розумію, це незвично, що мене однаково тягнуло в ліжко і з дівчатами, і з хлопцями. Мені подобалися міцні тіла й потилиці хлопчаків Подобалося, коли мене обіймали чоловіки, їхні дружні стусани кулаком; і подобалося, коли різними предметами — чи то ручкою від щітки, авторучкою або пальцем — торкалися моєї дупи. Але не залишали мене байдужим і піхви, груди, і вся ця жіноча м'якість, довгі, гладкі ноги, і те, як жінки одягаються. Якби мені довелося вибирати між одним та іншим, у мене б просто серце розірвалося, все одно що вибирати між Бітлз і «Роллінг Стоунз».
Я зробив у житті відкриття. Якщо ти виявляєш надмірну зацікавленість, то в інших це викликає зворотну реакцію. Якщо ж робиш байдужий вигляд, тебе починають умовляти, і самі надихаються. Тому що сильніше я чогось хотів, то менше показував це.