|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Час і боги. Едвард Джон Мортон Дрекс Планкетт (лорд Дансені)
Колись Давні Боги забажали сміху.
Якщо кроки Руна одного вечора почуються біля стін чийогось дому, господареві дому не знати більше спокою. Перед ним простягнеться шлях через багато земель, ляжуть довгі милі, а відпочинок чекатиме на нього лише в могилі — і все за словом Руна.
Туман сказав туману: «Ходімо піднімемося в Даунз». І туман пішов, плачучи. І туман пішов на узвишшя й у западини. І гаї дерев здалеку стояли в тумані, мов примари. А я пішов до пророка, того, який любив Даунз, і сказав йому: «Чому туман іде в Даунз, плачучи, коли прямує на узвишшя й у западини?» І пророк відповів: «Туман — це зібрання безлічі душ, які ніколи не бачили Даунз і тепер мертві. Тому вони підуть у Даунз, плачучи, ті, що мертві й ніколи не бачили цих пагорбів».
Тому молися Сліду, і не забувай про Сліда, і, можливо, Слід не забуде послати тобі Смерть, коли вона буде тобі потрібна найбільше.
Світам не судилася вічність; тільки пісня безсмертна.