Чернець, М'яка обкладинка, російською

«"Автор, хороший він, чи погано, чи якраз посередині, — це звір, на якого полюють всі, кому не лінь. Нехай не всі здатні писати книги, але всі вважають себе спроможними судити про них. Погане твір несе кару в собі самому, викликаючи презирство й насмішки. А добре пробуджує заздрість і приречує свого творця на тисячу принижень. Він стає жертвою упередженої й злоумисної критики. Один лає композицію, другий стиль, третій — думки, в ньому закладені; ті ж, кому не вдається виявити недоліки в книзі, беруться лаяти автора. Вони ревниво докопуються до найничтожніших обставин, які можуть зробити предметом насмішок його характер чи поведінку, і прагнуть ранити людину, раз вже не можуть пошкодити письменнику. Коротко кажучи, виступити на поприщі літератури — означає добровільно підставити себе стрілам презирства, насмішок, заздрості й розчарування. Пишеш ти добре чи погано, не сумнівайся, що клевети тобі не уникнути. Власне кажучи, в цій обставині початківець-автор обретає своє головне утіху. Він пам'ятає, як часто Лопе де Вега й Кальдерон зазнавали переслідувань злобних і заздрісних критиків, а тому скромно вірить, ніби й йому випала та ж доля. Однак я розумію, що всі мої мудрі наставління ти пропускаєш повз вуха. Писання — це мазія, перемогти яку ніякими доводами неможливо. І мені так само не під силу переконати тебе не писати, як тобі мене — не любити. Однак, якщо вже ти маєш час від часу піддаватися поетичній гарячці, будь принаймні обережний і показуй свої вірші лише тим, чия прихильність до тебе гідна одобрення."»