Червоний сад. Еліс Гоффман

У місті відкрилася нова бібліотека, і я заходила туди щотижня. Бібліотекар засумнівався, коли я обрала «Франкенштейна». — Не хвилюйтеся, — сказала я. — Я не боюся слів.

У цих місцях водилися чорні ведмеді, які можуть бігати швидше за людину й важити шістсот фунтів. Емілі читала, що поранений ведмідь плаче, як людина, і це її трохи заспокоювало. Значить, між ними є щось спільне.

— А мені байдуже. Я люблю його, — уперто твердила Тесса. — Одного прекрасного дня сяду в машину, доберуся до Каліфорнії й знайду його. — Каліфорнія далеко, сонечко, — сумно відповіла Ава. — І боюся, до того часу Джек Керуак відкине копита, якщо не зміне свій спосіб життя.

Підізвавши господаря бару, вона запитала: — Чому ви не скажете тому типові, щоб не витріщався на мене? — Он сама й скажи, — відповів господар, явно не блищучи лицарськими манерами. — До речі, він поліцейський.

Спочатку я думала: він чекає, що повернеться Сара. Але з роками зрозуміла: його відданість не потребувала нагороди. Часом кохання набуває дивних форм.

Автор

Еліс Гоффман

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

280

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Сполучені Штати