|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Чорна Індія
— Отже, твоя родина не покидала старої шахти від часу закінчення робіт? — Ні на один день, містере Старр. Ви ж знаєте мого батька. Там він народився, там хоче й померти. — Розумію, Гаррі, розумію… Рідна шахта! Він не захотів покинути її! І вам подобається там? — Так, містере Старр, — відповів молодий шахтар, — тому що ми сердечно любимо одне одного й нам небагато потрібно.
— Одягни капелюха, Гаррі, - сказав інженер. - Дощ так і ллє, а ввічливість не повинна доводити до нежитю.
І не забувайте, що ми довго прожили разом і що обов'язок шахтарів Аберфойла — допомагати одне одному.
Цей шматок вугілля, друзі мої, схожий на останню краплю крові, що текла жилами наших копалень.
Треба визнати, що природа вчинила передбачливо, створивши нашу планету переважно з пісковику, вапняку й граніту, яких вогонь не може спалити. Ви хочете сказати, що люди зрештою спалили б усю Земну кулю? Саме так. Адже Земля цілком перейшла б у топки паровозів, пароплавів, локомобілів, газових заводів. Так і скінчився б наш світ одного чудового дня!