Чутки про дощ. Андре Брінк

Є лише два види божевілля, яких слід остерігатися. Віра в те, ніби ми все можемо. І ще — ніби ми нічого не можемо. Сухий білий сезон

Руссо помилявся щодо того, що людина народжується вільною, а всюди вона в кайданах. Якраз навпаки. Ми народжуємося в залежності. І вже потім, залежно від власної чесноти, або дурості, або хоробрості, виривається на волю. Сухий білий сезон

— Значить, ти щасливий? — Щастя — небезпечне слово. — Він узявся розмічати брусок. — Скажімо так: я задоволений. — Хвилину він продовжував ретельно розмічати брусок, потім додав: — А може, й це не зовсім точно. Ну як це висловити? У мене таке відчуття, що в глибині душі в кожної людини затаєно те, для чого вона, так би мовити, призначена. Щось таке, що тільки їй одній і дано досягти. Уся справа в тому, щоб відкрити в собі це твоє, особисте. Одні майже відразу знаходять себе. Інші втрачають розум, бо не можуть знайти. А треті терплячо чекають, поки раптом не відкриється те, чого вони шукали. Як актор чекає виходу на сцену. Або це невдале порівняння? — І що, ти з тих, що чекають виходу на сцену? Він узявся вирубувати стамескою перший шип. — Я просто чекаю. — Він відкинув волосся з чола. — Найголовніше — бути готовим, коли настане твій час. Адже, якщо втратиш його, він не повернеться, хіба ні?

Автор

Андре Брінк

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

576

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Південно-Африканська Республіка