|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Декстер без демона. Джефф Ліндсі
Що таке, зрештою, сон, якщо не процес, за допомогою якого ми скидаємо своє божевілля в темну яму підсвідомості, а потім виходимо з іншого боку, готові поснідати вівсянкою, а не дітьми сусіда?
Кожен здатен домогтися прихильності, якщо тільки не гребувати лукавством, якщо весь час говорити тупі, банальні, огидні слова, ті, які зазвичай людині не дає вимовляти совість. На щастя, у мене совісті немає. Я їх вимовляю.
Той самий погляд (світло горить, а вдома нікого).
А хіба нездатність відрізняти ілюзію від реальності не є однією з ознак божевілля? У мене немає відповідей, більше того — я не знаю, де їх шукати.
Якщо опинишся там не вночі — приїхати ще раз більше не захочеться ніколи. Бо бачити такі місця при денному світлі — це як читати останній рядок свого непевного контракту з життям.