|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Дерев’яне море. Джонатан Семюел Керролл
Ми це втрачаємо, воно зникає, випаровується. Безоглядна сміливість, чорна лють і самозабуття юності. Запаморочення від повноти життя. Це йде, витікаючи, як вода крізь тріщини, яких стає тим більше, чим старшими ми робимося. ... Коли ми віддаємо перевагу розрахунку — а не спонтанності, зручностям — а не потрясінням. Справа не в тому, що ми дорослішаємо, ми просто стаємо ручними, боязкими, передбачуваними, нерішучими, скептичними майже з будь-якого приводу.
Протягом життя визначення, які ми даємо речам, радикально змінюються, але ми цього не помічаємо — процес іде повільно.
Моя перша дружина спала на такій відстані від мене, що, якщо мені треба було перетягнути на свій край ковдру, доводилося телефонувати їй міжміським зв'язком.
Ті, хто нас любить найсильніше, завжди в глибині своїх сердець знають, що відбувається з нами.
— Ну і як ти до цього ставишся? — Ніби випала з вікна хмарочоса і мені до землі залишилося пролетіти ще кілька поверхів.