|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Доктор Фішер із Женеви, або Вечеря з бомбою. Генрі Ґрем Ґрін
Гадаю, що ніколи не перестаєш любити, але перестати бути закоханим так само легко, як охолонути до письменника, яким захоплювався в дитинстві.
Люди віруючі або сентиментальні запевняють, ніби бог жадібний до нашої любові. Я вважаю за краще думати, що, судячи з того світу, який, як кажуть, він створив, у нього, мабуть, жадібність тільки до нашого приниження, а цю жадібність хіба можна коли-небудь вгамувати? Вона бездонна. Світ стає дедалі нещаснішим, у міру того як бог нескінченно закручує гайки, хоч часом і підкидає нам подарунки, аби полегшити приниження, які ми терпимо: адже загальне самознищення перешкоджало б його меті.
Я думаю, що душі розвиваються із зародка, як ми самі. Ми в зародку — ще не людські істоти, в нас є ще щось від риби, і зародок душі — ще не душа. Сумніваюся, щоб у маленьких дітей душі було більше, ніж у собак, може, тому католицька церква й вигадала чистилище.
Але потрібен мені був не воздух, а шум. Тишу можна витримати, тільки коли ти щасливий або спокійний.
Тишу можна витримати, тільки коли ти щасливий або спокійний.