|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Ехопраксія. Пітер Воттс
Послухай, хотів сказати Брюкс, п'ятдесят тисяч років тому жили-були три хлопці, й одного разу вони йшли рівниною, далеко один від одного. Раптом кожен почув у траві якесь шарудіння. Перший вирішив, що це тигр, і побіг щодуху. І це справді виявився тигр, але хлопець устиг утекти. Другий теж подумав про тигра й рвонув як ужалений, але то лише вітер ворушив траву, і всі друзі сміялися з бігуна через його боягузтво. А третій на все начхав, вирішивши, що шарудіння боятися не варто, і його зжерли. Так відбувалося мільйони разів в історії десяти тисяч поколінь, і, зрештою, тигра в траві бачили всі, навіть якщо його й близько не було, - адже навіть у боягузів більше дітей, ніж у мерців. Завдяки цим скромним передумовам ми навчилися бачити обличчя в хмарах, знамення в зірках і мету в хаосі, оскільки природний добір заохочує параною. Навіть зараз, у XXI столітті, можна змусити людей бути чеснішими, намалювавши маркером пару очей на стіні. Навіть зараз ми змонтовані так, щоб вірити, ніби за нами стежать невидимі істоти. Деякі люди навчилися цим користуватися. Вони розмальовували собі обличчя, носили дивні капелюхи, трясли брязкальцями, розмахували хрестами й казали: "Так, у траві є тигри, у небі - обличчя, і всі вони дуже розлютяться, якщо ви не дотримуватиметеся заповідей. Ви повинні приносити дари, щоб умилостивити їх, зерно, золото й служок для нашого задоволення. Інакше вони вразять вас блискавкою або відправлять у якесь Жахливе Місце". Мільярди людей їм повірили, бо бачили невидимих тигрів.
Усі передчуття, правильні чи ні, що зберігали життя виду в саванах плейстоцену, тепер, здебільшого, стали помилковими. Хибнонегативні й хибнопозитивні результати, моральна алгебра товстунів, яких зіштовхують на рейки перед потягом. Нав'язлива емоційна віра, що діти приносять тобі щастя, хоча всі дані вказують на протилежне. Високоамплітудний страх перед акулами й темношкірими снайперами, які вас не вб'ють, зате цілковита байдужість до токсинів і пестицидів, хоча саме вони здатні завдати чимало проблем. Розум настільки згнив від оман, що в деяких випадках його доводилося буквально пошкодити, перш ніж він міг ухвалити по-справжньому раціональне рішення. Але якби якась мати з пухлиною мозку залишила дитину в палаючому будинку й при цьому врятувала з того самого будинку двох незнайомців, світ назвав би її монстром, а не прославив раціональність моралі в кризовій ситуації. Чорт забирай, раціональність як така - благородна людська здатність міркувати - еволюціонувала не для пошуку істини, а лише для перемоги в суперечках, для встановлення контролю, щоб підкорити інших своїй волі за допомогою логіки чи софістики. Правда ніколи не входила до числа першочергових завдань. Якщо віра й брехня допомагали генам розмножуватися, система вірила цій брехні всім своїм серцем. Викопні почуття. Без них краще - варто перерости савану й вирішити, що істина все-таки має значення. Але людство визначили не руки, ноги чи прямоходіння. Воно розвивалося синапсами. а не лише протиставленим великим пальцем. Помилкові, інтуїтивні відчуття стали фундаментом для проклятої філогенетичної гілки. Капуцини відчували емпатію. У шимпанзе є вроджене поняття чесної гри. Можна подивитися в очі будь-якій кішці чи собаці й побачити там зв'язок, спадщину спільних підпрограм та емоцій.
Собаки завжди показуватимуть погані результати, якщо вперто вважати їх дивним видом кішок.