|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Глиняні ноги. Теренс Девід Джон Пратчетт
Монархія, вона як бур'ян. Скільки б голів ти не відрубав, до коріння тобі не дістатися: воно в'ється під землею, готове пустити нові паростки. Усе це дуже схоже на хронічну хворобу. Навіть у найосвіченіших людей у голові знайдеться куточок, на стінці якого написано: «Королі. Яка чудова ідея». Той, хто створював людей, ким би він не був, припустився у своїх розробках однієї великої помилки. Люди так і норовлять стати навколішки.
— Я Хотів Би Поставити Вам Запитання, Сер. — Так? — Я Зламав Жорно, А Големи Полагодили Його. Чому? І Я Відпустив Усіх Тварин, Але Вони Нікуди Не Втекли, Просто Блукали Вулицями. Деякі Навіть Повернулися До Загонів Бійні. Чому? — Ласкаво просимо до нашого світу, констеблю Дорфле. — Невже Так Страшно Бути Вільним? — Зауваж, ти сам це сказав. — Ти Кажеш Людям: «Скиньте Із Себе Ланцюги», — А Вони Лише Кують Нові? — Схоже, це основне заняття всіх людей.
Над тими, хто сам пише закони, жодного закону немає, як і над тими, хто безсоромно їх порушує.
Прості люди нічим не відрізняються від багатих і впливових, хіба що тим, що в них немає ні грошей, ні впливу.
Якщо хочеш досягти успіху в злочинному світі, тобі потрібна репутація чесного ділка.