|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Голодна дорога. Бен Окрі
— Принеси їм лампу, — наказав мені тесляр. Я взяв лампу з іншого столу й поставив на їхній стіл. Дівчинка задула її. Знову стало темно. Іскри від вогнища вривалися в напівтемряву. — Це все дурна дівчиська, — закричав я. — Вона це зробила. — Яка дівчиська? — Та, що сидить із вами. Тесляр, підвищивши голос, сказав: — Я стукну тебе по голові цим молотком! Хіба ти не бачиш, чим я займаюся? Іди й принеси сірників! Я вискочив із бару. Мадам Кото несла просто з решітки каструлю з перцевим супом, підклавши ганчірки під гарячі ручки, щоб не обпектися. — Ця дівчинка знову тут, із чоловіком. Він вимагає пальмового вина й сірників. Вона дала мені коробку сірників і сказала, що скоро принесе вина. Я зайшов усередину, запалив лампу, і дівчинка знову її задула. Її очі сяяли в темряві. Вони виблискували, як зелені очі кішки. — Ну й дрантя ж ти, — сказав я їй. — Я? — сказав чоловік. — Я зайшов сюди випити, а маленький козел мене обзиває? Хто твій батько? — Не ви, — сказав я. — Це все та дівчинка. Ваша дитина. Вона дрантя. Я знову запалив сірника, і чоловік стукнув мене по голові... Коли я повернувся, я помітив, що все м'ясо кудись поділося. Тесляр облизував пальці із задоволенням нашкодившої дитини. — Хто вкрав моє м'ясо? — спитав я. — Маленька дівчинка, — пустотливо відповів тесляр із демонічним блиском в очах. — Яка дівчинка? — Та сама.
Сон може бути найвищою вершиною всього життя.
І не було серед нас тих, хто хотів народжуватися знову.
Набагато важче любити, ніж умерти. Люди найбільше бояться не смерті, вони бояться кохання.
Багато доріг веде в Африку, але тільки одна веде з Африки.