|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Граф Брасс. Майкл Джон Муркок
– О так, і все ж таки в мене таке враження, що ми опинилися в цьому краї мовчання не випадково. Безперечно, що в нас є не лише вороги, а й друзі. – Щось я не відчуваю особливої довіри до тих друзів, про яких ви кажете, – промовив Гокмун, згадавши Орланда Фанка та Рунний Посох. – Друзі вони чи вороги, ми залишаємося пішаками в їхніх руках. Джері усміхнувся. – Ну, може, не такими вже й пішаками. Ви повинні ставитися до самого себе з більшою повагою. Особисто я вважаю себе принаймні турою. – А мені найбільше огидна сама думка, що хтось поставив мене на шахову дошку, – жорстко заперечив Гокмун. – У такому разі вам самому належить відшукати спосіб, як з неї зійти, – загадково промовив Джері й додав: – Хай навіть це закінчиться знищенням самого ігрового поля.