Гравці з Титана. Філіп Кіндред Дік

— Дивовижний вік. Коли тобі вісімнадцять, ти певен, що знаєш абсолютно все й маєш необмежені можливості. А потім, коли тобі виповнюється сто п’ятдесят, стає зрозуміло, що це далеко не так. — 11

— Але жадібність сама по собі, — продовжувала істота, — не така вже й погана. Це один із первинних спонукальних стимулів, які виробляє будь-яка автономна система під тиском якихось внутрішніх потреб. Якщо міркувати суто з психологічного погляду. — 17

— Ви порушуєте традицію, — відпарирувала Фрейя. — Людям не властиво легко відмовлятися від того, до чого вони звикли за сто років. — Навіть якщо йдеться про власний порятунок? — запитав її Лейрд Шарп. — 15

— Вони були тут. Ці два фараони. Готорн і Блек. Дурень і шибеник. От тільки ніяк не второпаю, хто з них добряк, а кому належить бути звірюкою. Вони, здається, обидва звіркуваті. — 9

М’язистий, широкоплечий чоловік із круглим, наче яблуко, обличчям і доволі бляклим, під стать обличчю, солом’яним волоссям — усе це разом надавало вигляду Лакмена якоїсь рослинності, ніби він виріс на грядці. — 5

Автор

Філіп Кіндред Дік

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

304

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Сполучені Штати