|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Іди, вартового постав. Нелл Гарпер Лі
Дуже просто озирнутися й побачити, якими ми були вчора чи десять років тому. Набагато важче побачити, хто ми зараз.
Кому багато не треба, у того всього вдосталь.
Кожна людина — острів, Джин-Луізо, кожна людина — сама сторож своєї совісті. Колективної совісті не існує.
Правда, я сліпа. Я жила із заплющеними очима. Мені й на думку не спадало заглядати людині в душу — я дивилася тільки в обличчя. Учора в церкві сказали: «Піди постав сторожа». До мене теж треба сторожа приставити. Сторожа й поводиря, щоб водив мене і щогодини повідомляв, що бачить. Щоб казав мені: це ось людина сказала словами, а це — мала на увазі, щоб провів лінію посередині й показав — ось тут ця справедливість, а он там — та, а потім пояснив, у чому різниця. Щоб вийшов і на весь голос оголосив: не можна двадцять шість років поспіль людину розігрувати, навіть якщо виходить дуже смішно.
Друзі потребують тебе, коли помиляються. Коли вони праві, ти їм ні до чого.