|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Кайкен. Жан-Крістоф Ґранже
Розлука сердець завжди починається з розлуки тіл…
Чи хочеш ти, щоб життя твоє завжди було легким? Тож залишайся постійно в череді й за чередою забудь про себе.
Щоб порозумітися з людиною, її необхідно розуміти, а для цього, як мінімум, треба говорити однією з нею мовою.
Тоді й вона ожорстіла, адже любов живиться почуттям іншого. Без практики серце черствіє, втрачаєш будь-яку здатність до взаємності. І зрештою, намагаючись захистити себе, замикаєшся в найсумнішому, що тільки є на світі: у своїй самотності.
Вона багато розмірковувала над тим, чому він такий, і дійшла власного висновку, втім не надто оригінального. Мабуть, усе було в тому, що йому з народження довелося вести самостійне життя. Він ріс на самоті й звик сам виплутуватися зі скрут, сам вирішувати проблеми. Це створювало ілюзію повної незалежності, але насправді він просто безоглядно витрачав свої душевні сили. І одного прекрасного дня колодязь пересох, на дні залишився тільки бруд — страх темряви й смерті, хронічна самотність. Усе те, що, на думку Пассана, благополучно кануло в минуле.