|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Карлики смерті. Джонатан Коу
Район не був особливо буйним – його навіть скріплював якийсь похмурий общинний дух, спільне для всіх відчуття того, що життя є важкою дорогою вгору, а оскільки ми всі живемо тут, радіти особливо нічому.
Не те щоб я не любив сусідів – я просто не відчував, що маю з ними щось спільне. Стандартне вбрання чоловіків включало татуювання на грудях і руках і, бажано, пару німецьких вівчарок або ротвейлерів на повідку. Жінки просто цілий день таскали з собою немовлят – штовхали в колясках або волокли в лямках – або ж просто ходили по магазинах із цілою зграєю малюків, що бігали за ними слідом колами, верещачи й вищачи, постійно пустуючи. Щоб заспокоїти всю цю дітвору, матері купували їм солодощі, хрусткі чіпси, шоколадки та банки солодкої коли й лимонаду, тому-то всі вони були бліді, губи – такі червоні, а зуби вже чорніли. Жінки району завжди, здавалося, були вагітні. У квартирі під нашою жило щонайменше шестеро дітей, і ще один був на підході (випадково, як мені вдалося з'ясувати одного вечора з особливо гучної сварки, що мала місце в кімнаті під моєю спальнею). Багато чоловіків сиділи без роботи, і зайнятися їм цілий день було нічим – вони тільки бродили навколо, відвідували паби та букмекерську контору, тому важко зрозуміти, як таким сім'ям вдавалося зводити кінці з кінцями.
Деякі музиканти вам скажуть, що від алкоголю гра ваша стане кращою – він допоможе вам розслабитися. Це неправда. Єдине справжнє розслаблення настає від упевненого володіння своїм матеріалом. Розслабленість, що її пропонує алкоголь, усього-на-всього змащує сприйняття, а це означає, що огріхи у виконанні ніколи вас не відволікають, бо ви їх навіть не помічаєте.
Чудове це було відчуття – прокинутися вранці у вівторок і знати, що на роботу йти не треба.
<...> Починаєш думати про все, що міг би зробити за весь час, поки чекав автобуса. Береш і складаєш усі години свого життя, проведені в очікуванні автобусів, які ніколи не приходять. Уся жалюгідна історія людства, весь каталог людських мук і страждань раптом, здається, кристалізується в цій марній діяльності. Від такого хочеться розплакатися.