|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Картини Італії
Скільки б ми не лицемірили, - а ми лицеміритимемо, доки світ стоїть, - біднякові куди важче бути доброчесним, ніж багатому; і тим яскравіше сяє те добре, що є в ньому. В іншому розкішному особняку живе людина, зразковий чоловік і батько, чиї чесноти як батька й чоловіка люди справедливо звеличують до небес. Але приведіть його сюди, на цю забиту переселенцями палубу. Зніміть із його вродливої молодої дружини шовкову сукню й коштовності, розтріпайте її старанно зачесане волосся, прокладіть ранні зморшки на її чолі, дайте запасти її щокам від турбот і вічних нестатків, одягніть її відцвіле тіло в грубий латаний одяг, позбавте її будь-якого захисту й підтримки, залишивши їй лише його любов, - і ось тоді перевіримо їхні чесноти. Змініть так само суспільне становище чоловіка, щоб у цих крихітках, які видираються йому на коліна, він бачив не спадкоємців свого імені й багатства, а маленьких нахлібників, які виривають у нього шматок із рота; розбійників, що зазіхають на його мізерний обід; стільки-то ротів, на які доводиться ділити кожен гріш, дедалі більше віднімаючи в себе самого. Замість ніжної дитячої ласки, милої серцю, звалите на нього всі потреби, хвороби й недуги дітей, упертість, примхи й надуте мовчання; нехай вони не белькочуть йому про свої дитячі забаганки, а скаржаться на холод, і голод, і спрагу, - і якщо все це не вб’є його батьківських почуттів і він буде терплячий, турботливий, ніжний і уважний до своїх дітей і завжди братиме близько до серця їхні радощі й прикрощі, - тоді поверніть його до парламенту, на церковну кафедру, до колегії мирових суддів, і коли він почує просторікування про ущербну моральність тих, хто сяк-так перебивається від платні до платні й тяжкою працею здобуває свій черствий хліб, - нехай він встане, як людина, яка сама все звідала, і скаже таким красномовцям, що вони порівняно з людьми праці мали б бути ангелами в повсякденному житті й лише з великим смиренням думати про нагороду на тому світі.
Подумав я й про те, що не раз, мабуть, легковірний Велика Черепаха або довірливий Топірець ставив свій знак під договором, який йому неправильно зачитували, і підписував, сам не знаючи що, а потім наставав строк, і він опинявся беззахисним перед новими господарями землі, справжніми дикунами.
Ви, що маєте очі, але не бачите, і маєте вуха, але не чуєте; ви, святенники з похмурими обличчями, які спотворюють себе для того, щоб люди думали, ніби ви дотримуєтеся посту, — повчіться здорової веселості й лагідного вдоволення у глухих, німих і сліпих!
Якби десь на рауті або на прийомі при дворі присутні могли, подібно до сліпих, хоча б мить не відчувати спрямованих на них поглядів, які таємниці відкрилися б, — подумати тільки, на яке лицемірство штовхає нас зір, про втрату якого ми так журимося!
Він належав, як видно, до числа нащадків Каїна, яких чимало на цьому континенті й яким від народження уготована роль піонерів-прокладачів шляхів для великої людської армії