|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
🎧 Дотик до книги
Хатина на пагорбі. Джеймс Фенімор Купер
Артикул
AI-006004-t
В наявності
Книжковий сомельє
Погортати
Цитати
Мармадюк ходив гаєм, оглядав дерева й обурювався недбалістю, з якою провадилося виробництво цукру. — Прикро бачити хижацтво тутешніх поселенців, — сказав він. Вони гублять добро без жодного жалю. Вас теж можна докорити в цьому, Кербі! Ви завдаєте смертельних ран деревам, хоч було б досить найлегшого надрізу. Я серйозно прошу вас пам'ятати про те, що знадобилися століття, аби виростити ці дерева, і якщо ми їх погубимо, то вже не відновимо. — Це мене не стосується, суддя, — заперечив Кербі. — Мені здається, втім, що чого-чого, а дерев у цих горах хоч греблю гати. Я власними руками вирубав півтисячі акрів у штатах Вермонт і Нью-Йорк, а сподіваюся вирубати й усю тисячу, якщо тільки буду живий. /…/ Але я не розумію, чому ви так дбаєте про ці дерева, наче про рідних дітей. Ліс тільки тоді й добрий, коли його можна рубати. /…/ На мою думку, ніякої краси немає в країні, що заросла деревами. Пні інша справа, бо вони не перегороджують дороги сонячним променям. — …Я бажав би зберегти тутешні ліси не заради їхньої краси, а заради їхньої користі. Ми винищуємо дерева, ніби вони можуть вирости знову за один рік. Утім, закон незабаром візьме під свою охорону не тільки ліси, а й дичину, що в них водиться.
— Ви каналья, містере Дулітл! — крикнув дворецький. — Ви не що інше, як каналья, сер!
Хіба під шкірою не всі люди однакові?
Справедливе обурення завжди таїть у собі силу, що змушує коритися...
Старість заморожує кров, як зимовий холод сковує води Великого Джерела. А в юності потоки крові гарячі, як сонце тієї пори, коли цвітуть квіти.
500 грн
В наявності
Новий відгук або коментар