Королева Сонця, Тверда палітурка, російською

«— Мій бідний наївний дитину, — з насмішкою розтягуючи слова, промовив Камаль. — Кожного разу, коли Федерація у своєму ідеалістичному вакуумі розробляє новий закон, на сцені одразу з'являється якийсь спритник, який ломатиме голову день і ніч, як би обійти цей закон.»

«Я, приятелю, ніколи не вважаю, що справа — дрань, поки не вляпаюся по самі вуха.»

«Ще були «шепчущі», про них існувало безліч легенд. Їхні голоси, що закликають, чують космонавти, які занадто довго блукають у космосі…»

«Впрочем, Ван Райк був не лише машиною, що переробляла відомості й цифри. Він був ще й знавцем легенд і великолюбним оповідачем, і, коли він починав викладати в каютній компанії наступну історію, всі слухали його як зачаровані. Наприклад, тільки від нього можна було у всіх подробицях почути жахливу легенду про «Нову Надію». Цей корабель, набитий біженцями, стартував з Марса під час повстання й був помічений у космосі лише століттям пізніше. «Нова Надія» вічно падає в пустоту, її мертві носові вогні злокісні й малинові, герметично задраєні аварійні люки… Ніхто не намагався піднятися на борт «Нової Надії», ніхто не намагався відвести її в порт, тому що бачили її лише ті кораблі, які самі зазнавали лиха, і вислів «побачити «Нову Надію» став синонімом нещастя.»