Листи молодому поету, М'яка обкладинка, російською

«Завжди прислухайтесь лише до себе самого й до Вашого почуття, що б не внушали Вам рецензії, передмови та літературні суперечки; а коли Ви все ж таки неправі, то природний рух Вашого духовного життя Вас приведе неквапливо й з часом до інших поглядів. Нехай розвиток Ваших поглядів рухається своїм власним, тихим, невстиснутим ходом; він, як і всякий справжній розвиток, коряється лише своїм законам, його ніч­им не можна зупинити, як не можна й прискорити. Народитися може лише те, що вимішене; таков закон. Кожне враження, кожний зародок почуття мусить дозріти до кінця в собі самому, в темряві, в невисловленості, в підсвідомості, в тій області, яка для нашого розуму непостижна, й потрібно смиренно й терпеливо дочекатися часу, коли тебе осяє нова ясність: тільки це й означає – жити, як повинен художник: байдуже в творчості або в розумінні»

«Бути художником – це значить: відмовитися від розрахунку й рахунку, рости, як дерево, яке не поспішає своїх соків і зустрічає весняні бурі без хвилювання, без страху, що за ними услід не настане літо. Воно прийде. Але прийде лише для терпеливих, які живуть так, наче попереду у них вічність, так безтурботно-тихо й широко.»

«Серйозне майже завжди важко, а нічого несерйозного я не знаю.»

«І Ваше сумніву може стати благом, коли Ви його виховаєте. Воно мусить стати знаючим, оцінкою мусить стати. Кожний раз, як воно захоче що-небудь Вам зіпсувати, допитуйте його, чому річ плоха, вимагайте від нього доказів, випробовуйте його, й Ви, мабуть, застанете його безпомічним і збентеженим, мабуть, й упертим. Але не здавайтесь, вимагайте доводів і чиніть так, уважно й послідовно, в кожному даному випадку, й день прийде, коли воно з руйнівника перетворитися в одного з найкращих Ваших помічників - мабуть в найрозумнішого з тих, що будують Ваше життя.»