|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Малефісента. Серце вересових пустищ. Голлі Блек
Коли Саймон розповів удома, як жорстоко вчинив із ним граф Ален і як принц Філіпп та Малефісента врятували його, фею почали пригощати чаєм і джемом та обсипати компліментами. Малефісента була настільки приголомшена таким нестримним проявом вдячності, що в жаху поспішила полетіти геть.
– Хоча ти зараз і не стікаєш кров'ю, лежачи переді мною на підлозі, я повторю: я кохаю тебе.– О! – І Філіпп подивився на Аврору так, ніби не вона, а він сам раптом дуже сильно зніяковів і збентежився.
Малефісента й по землі ходила дуже граційно, однак її рідною стихією все ж було повітря. Вона пересувалася в ньому з легкістю й витонченістю танцівника, радісно здіймалася вгору, пікірувала вниз, нарізала кола – одним словом, насолоджувалася польотом. За її спиною рівномірно піднімалися й опускалися сильні крила.
Але й тепер справжнє кохання, яке, наче пута, наче залізні ланцюги, зв'язало її та Аврору, продовжувало здаватися справжнім дивом.Справжнє кохання...Кохання між людьми, які піклуються одне про одного більше, ніж про себе.
– Я кохаю тебе, – сказала вона йому. – Тільки завжди боялася сказати тобі про це. Я боялася зізнатися в цьому навіть самій собі. Але це так.Вона боялася цього так само, як остерігалася спати вночі. Боялася поступитися почуттю, яким не могла керувати, тому що воно було сильніше за неї.