Рибалки й моряки живуть у бідних кварталах Баїї, виходять у море на крихких човнах і знають, що кожен рейс може стати останнім. Молодий Гума успадковує любов до води й мріє про життя з Лівією, та море вимагає вірності сильніше за родинні обіцянки. Пісні, легенди й культ Єманжі оточують їхню щоденну працю, перетворюючи небезпеку на долю. Жоржі Амаду пише про людей, чия бідність не позбавляє їх гідності, про кохання, що чекає на березі, і про море, яке водночас годує та забирає своїх дітей.
- Автор
- Жоржі Леал Амаду ді Фарія
- Видавництво
- 451°
- Палітурка
- Тверда палітурка
- Сторінок
- 352
- Рік видання
- 2026
- Мова
- Російська
- Формат
- А5
- Папір
- Офсетна
- Колірність
- Чорно-білий
- Країна автора
- Бразилія
- Форма твору
- Роман
- Літературний період
- Современная литература
- Час дії
- Перша половина XX століття
- Місце дії
- Баїя, Бразилія: бідні прибережні квартали, порт і море
- Світ / реальність
- Реалістичний світ рибальської громади, пронизаний легендами й культом Єманжі
- Основні теми
- життя і праця моряків; бідність і гідність; кохання й очікування; море як джерело життя і смерті; народні вірування
- Короткий зміст
- Рибалки й моряки з бідних кварталів Баїї щодня виходять у море на ненадійних човнах. Молодий Гума успадковує це життя й хоче створити родину з Лівією, однак постійна небезпека та прив’язаність до води суперечать обіцянкам, даним на березі. Повсякденну працю громади супроводжують пісні, легенди й культ Єманжі, через які люди осмислюють залежність від моря, що водночас годує їх і забирає близьких.