|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Місяць і Сонце. Вонда Ніл Мак-Інтайр
— Але, любов моя, — посетував він, — не забувайте, я більше не граф де Кретьєн. Я всього-на-всього Люсьєн де Барантон. — Мені байдуже. — А мені ні. У мене нічого немає, я злидар. Я нічого не можу вам дати. Ні титулу, ні багатства, ні дітей. — Ну, все-таки злидні нам не загрожують, обіцяю! Проте я віддала б перевагу злидням з вами перед розкішшю з іншим. Злидні з вами — це свобода й серцева прихильність, турбота й кохання.
— Полювання — заняття, що не личить священнику-єзуїту, — знову втрутився Інокентій, — а писання музики — заняття, що не личить його сестрі!
Чому я відмовилася, коли месьє хотів мене напудрити, — промайнула в неї в голові божевільна думка, — тоді мені вдалося б приховати, як я принижена й ображена! Інокентій — муж святого життя, що не заплямував себе розпустою, яка зганьбила його попередників. Якщо він вважає, що моя поведінка непристойна, можливо, так воно й є?
Я не схвалюю куріння, особливо коли курять дами, — промовив Людовік. Він сумно зітхнув. — Куріння мені до вподоби ще менше, ніж фонтанжі, але чи маю я при власному дворі хоч якийсь вплив? Я бачу, ви привезли з собою один жахливий звичай, а другий, не менш жахливий, переймали вже тут, у Франції.
Жадібність — гріх, алчність — гріх, але Марі-Жозеф відчайдушно прагнула, просто жадала пограти на цьому клавесині.