|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Моя Антонія
Артикул
AI-004240-t
В наявності
Новинка
Погортати
Цитати
Про минуле ніхто не забуває, навіть ті, хто щасливий.
І раптом я збагнув те, чого не розумів раніше: у чому зв'язок між цими дівчатами й поезією Вергілія. Якби на світі не було дівчат на кшталт них, не було б і поезії!
Ніколи по-справжньому не пізнаєш людину, доки не побачиш, як він помирає.
Минули роки, пора вільних пасовищ минула, червона трава полягла під плугом, і її майже не побачиш у прерії, усі поля обнесли огорожами, і дороги не петляють більше, як зацьковані, а йдуть по межах, намічених землемірами.
- Та просто-напросто навіщо мені чоловік? Чоловіки хороші, поки вони ходять у друзях, а щойно одружуються, стають буркотливими старими, навіть найлегковажніші. Починають учити, що добре, а що погано, і зволь сидіти в чотирьох стінах. Краще я робитиму дурниці, коли захочу, і ні перед ким не звітуватиму. - Скоро ти відчуєш себе самотньою. Таке життя швидко набридне, і тобі захочеться обзавестися сім'єю. - Ну ні! Мені подобається бути самій. Адже коли я вступила до місіс Томас, мені вже дев'ятнадцять виповнилося, а в мене ще не було власного ліжка - ми завжди втрьох спали. У мене для себе хвилини не залишалося - я тільки й бувала сама, коли пасла.
500 грн
В наявності
Новий відгук або коментар