На землі ми — ненадовго прекрасні. Оушен Вуонг

Часом божевілля веде до відкриттів, учить, що просвіти бувають навіть у розколотій і хворій свідомості.

Будь-яка свобода відносна, ти це знаєш краще за інших, а часом свобода – це лише ступінь твоєї несвободи, клітка, що простяглася далеко-далеко; ґрат не видно на відстані, але вони є. Коли тварину випускають із зоопарку в заповідник, вона залишається в неволі, просто межі стають ширшими. Але я все одно прийняв цю умову. Бо іноді достатньо просто не бачити меж.

Бути чи не бути. Ось у чому питання. Саме питання, а не вибір.

Ми намагаємося зберегти життя, навіть коли знаємо: шансів, що тіло виживе, немає. Ми годуємо його, забезпечуємо комфорт, купаємо, лікуємо, пестимо, навіть співаємо. Виконуємо ці прості дії не тому, що такі сміливі або самовіддані, а тому, що це так само природно для нашого виду, як дихати, - підтримувати тіло, поки час не залишить його позаду.

Насправді помирати зовсім не обов’язково, якщо не хочеш. Жартую.

Автор

Оушен Вуонг

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

272

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Сполучені Штати