« 💬 Цитати з книги
«Що говорити, найпрекраснішої на світі мелодія стає найжахливішою, відразливою й невиносимою, як тільки натовп кидається насвистувати її, а оркестри беруться за виконання на концертах! Рівним чином і живопис захоплює як обраних, так і профанів і, відповідно, опошлюючись і вульгаризуючись, мало не…»
↳ Показати ще цитати
«Надзвичайна особистість легше переживе велике горе, ніж дрібні побутові неприємності.»
«Його презирство до людей зростало; він нарешті зрозумів, що світ у своїй більшості складається з нахабних людей і дурнів.»
«– Боже, – зітхнув де Сент. – А ж то не сон! І доведеться мені жити в мерзкій метушні століття! – На утіху він прокручував у пам'яті афоризми Шопенгауера або повторював гірке висловлювання Паскаля: «Мислячий, взираючи на світ, не може не страждати». Але, як порожні звуки, лунали в мозку слова. Туга дробила їх, позбавляла сенсу,…»
«Він читав або мріяв, залишаючись до самої ночі в повному самотництві. Тому що він постійно був зайнятий одними й тими ж думками, його розум став зосередженішим, а його думки, ще не оформлені, стали зрілішими.»
»