|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
🎧 Дотик до книги
Невинні. Герман Брох
Артикул
AI-004300-t
В наявності
Нове
Книжковий сомельє
Погортати
Цитати
Що таке ім'я? Лише вбрання, яке не нам належить, а під нашим ім'ям ми голі, ще більш голі, ніж дитя, яке батько бере на руки, щоб дати йому ім'я. І що більше наповнюємо ми ім'я своїм буттям, то більш чужим, то більш незалежним від нас воно стає і то більш покинутими стаємо ми самі. Чужим і позиченим є в нас усе: й ім'я, яке носимо, і хліб, який їмо, та й самі ми чужі самим собі, нас, голих, засунули в чужі готові форми, і лише тим, кому вдалося скинути із себе чужу луску, відкривається мета, лише вони прив'язані до цієї мети, щоб назавжди злитися зі своїм ім'ям.
Лише смерть урятує нас від нескінченних переплетень із чужими долями.
Пісня жадібності — ось що належить їм присвятити! Так, але який сенс? Адже поет ні на що не годиться, у жодній біді він не помічник, і слухають його лише тоді, коли він прикрашає світ, аж ніяк не тоді, коли він зображує світ таким, яким він є. Брехня, а не істина дає славу!
Хто проходить назад свій шлях, той соромиться.
О гори й долини часу, міріади створінь, перенесені через них вічністю і все знову й знову переносимі через них у сутінковому потоці, у нескінченному потоці своєї сукупності; і немає жодної істоти в цих міріадах, яка не помишляла б про вічність, не була б упевнена в тому, що несе її вічність як вічну душу там, де немає часу, що несе її свобода, яка не відає часу, виокремивши з потоку, відділивши від кишливого скупчення істот, єдиного, неповторного, не створіння серед інших, а самотню, прозору, звернену до зірок квітку, окрему, виокремлену, з трепетним серцем, подібним до прозорого суцвіття на незримому сплетінні...
550 грн
В наявності
Новий відгук або коментар