|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Ніхто не дізнається…. Кім Йон Ха
Стосунки з Хансоном її не зачіпали, вона думала, що вони такі незначні, як тонкий шар клею на паперовому стікері.
Дівчинка відчинила вхідні двері й побачила на порозі спальні закривавлену матір. Вона вибігла у двір, тремтячими руками дістала з кишені мобільний телефон і набрала номер матері (тільки не треба докоряти їй у дурості). Звісно, її мати не могла відповісти. З дому лунали дзвінки телефона. Лише тоді вона зрозуміла, що дзвонити марно, і набрала номер служби порятунку 119.
Якось один хлопець поїхав на Філіппіни. Він був бджоляром і займався виробництвом меду. Як і інші бджолярі, він колесив Кореєю на вантажівці з наметом і вуликами по горах і пагорбах у пошуках квітучих лук для своїх бджіл. Опинившись на Філіппінах, він раптом зрозумів, що там не буває зими. У цій країні в нього був родич. І він подумав, що, живучи там, зможе займатися виробництвом меду цілий рік. Чоловік зібрав свої вулики й вирушив до родича. Він мав рацію. На Філіппінах цілий рік цвіли квіти і, відповідно, бджоли цілий рік могли збирати мед. Через рік він на всі свої гроші закупив ще купу вуликів і розширив бізнес у розрахунку незабаром розбагатіти. Він зазнав величезних збитків. Мало того що витратив усі свої гроші, він наробив ще й купу боргів. Просто хитрі бджоли зрозуміли, що на Філіппінах немає зими і їм нащо посилено трудитися, запасаючи мед.
Жити — це покірно терпіти дотики мокрих парасольок до своїх ніг.
Моя зла свідомість шепоче: «Вони всі рано чи пізно помруть, і нагадуванням про них залишаться тільки могильні камені». Але вечорами в барах, коли пив холодне пиво, я зустрічався з цими молодими людьми поглядами, усміхався їм і іноді частував. Час невблаганно біжить уперед, чим би ми всі не займалися.