|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Нульова історія. Вільям Форд Ґібсон
Електрика в Британії — якоїсь особливої породи, вилки тризубі, важкі, розетки на стінах — зі своїми окремими маленькими вимикачами. Якась надмірна пересторога, все одно що надягати підтяжки з ременем.
– Скажіть їм, що він зник, – промовив Ґаррет, – але що ви його розшукаєте. Я допоможу вам у переговорах. – Хто ви, містере Вілсон? – Кульгавий і дуже голодний чоловік. – Рекомендую повний англійський сніданок.
– Я не для того їхати в цю країну, щоб мене тероризували спецслужби, – хрипко заявив Войтек. – Я не їхати в цю країну за дупою. Але дупа чекає. Завжди.
Однак люди, чию модель Мілґрім сфотографував і перезняв у Південній Кароліні, судячи з усього, перевербували Слейта. І ми маємо те, що маємо. — Що саме? — Потенційно небезпечну ситуацію, – твердо відповів він. — Через те, що Слейт ваш особистий айтішник? — Через те, хто вони за люди. Я доручив ще більш особистому айтішнику приглядати за Слейтом і за його системами, тими, про які він мені говорив і про які не говорив.
Він уже давно нічого не читав для задоволення. Власне, з початку лікування. Так, у клініці було кілька глянцевих, дивно вихолощених журналів, які прибиральниці щодня складали в акуратну стопку. Однак Мілґрім, гортаючи їх, зрозумів, що це не більше ніж нахабна реклама багатства, здоров'я та обмеженості. Треба буде купити книжку в Парижі. Читання, сказала психотерапевт, ймовірно, було його першим наркотиком.