|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Обрані дні. Майкл Каннінгем
— Подивіться навколо, — сказала вона. — Багато ви бачите щастя? Багато радості? Американці ніколи ще не знали такого процвітання, життя ніколи раніше не було таким надійним і безпечним. Люди ніколи не жили так довго й у такому доброму здоров'ї — ніколи за всю історію людства. Людині, яка жила не так давно, якихось сто років тому, нинішній світ здався б земним раєм. Ми вміємо літати. У нас не кришаться зуби. Наші діти не помирають за одну ніч від лихоманки. Більше немає гною в молоці. І молока в нас хоч залийся. Церква не відправляє нас на багаття за найменшу розбіжність із її поглядом. Старі нікого з нас не заб'ють камінням за підозрою в перелюбі. У нас не трапляється неврожаїв. Ми, було б бажання, можемо їсти сиру рибу в самому серці пустелі. Але погляньте на нас уважніше. Ми так розжиріли, що могили доводиться рити ширшими. Наші десятирічні діти вживають героїн або вбивають восьмирічних, а часом роблять і те й інше разом. Розлучаємося ми швидше, ніж укладаємо шлюби. Уся наша їжа має продаватися в герметичних упаковках, щоб хтось не отруїв її або не напхав би голок, якщо отруїти не вийде. Кожен десятий із нас сидить у в'язниці, ми не встигаємо будувати все нові й нові в'язниці. Ми бомбимо інші країни лише тому, що вони нас дратують, а тим часом більшість із нас не здатна знайти ці країни на карті, не знає навіть, на якому континенті вони розташовані. Хімія, якою ми просочуємо оббивні тканини для захисту від вогню, опиняється в грудному молоці жінок. Ось і скажіть мені, невже все це в порядку речей? На вашу думку, так і має тривати далі?
Поезія не навіює думки. Вона виховує почуття краси.
Не все треба пояснювати словами.
Зрозуміти причину й наслідок — це завжди заспокоює.
Діти взагалі вірять у винятковість власної долі.