Опімія, М'яка обкладинка, російською

«Після п'ятидесяти п'яти років бездоганного життя, не зовсім невідомого й недостойного, після перебування на виборних посадах, після успішно проведених військових походів, після повторних доказів моєї любові до батьківщини безумна голота звинувачує сьогодні мене в непридатності, боягузтві й навіть у спотуванні ворогові Риму. Це мене нисколько не дивує, тому що маси непостійні, мінливі, довірливі й поверхневі у своїх судженнях і займаються радше видимістю, пережитими фактами, ніж таємними причинами й віддаленими наслідками, які відбуваються й ще будуть відбуватися від наших теперішніх учинків; але що мене вбиває, то це те, що згадані звинувачення знаходять відгомін у цій залі, де завжди благоразумність і обережність керували всіма дебатами наших батьків і нас самих. Ось чому я дуже боюся за майбутнє того Риму, який завжди був і буде, навіть ставши неблагодарним до мене, на чолі всіх моїх думок, всіх моїх учинків.»