|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Остання пригода мандрівника. Аньєс Мартен-Люґан
Мертвий не зраджує. Мертвого ховають у землі або спалюють, відомо, де він спочиває, де його попіл. Ти можеш навіть прийти до нього. Мертвий існує, він залишає по собі відбиток, слід свого перебування на землі. Той, хто пішов, — ні. Того, хто пішов, ніби ніколи й не було. Наче існування було плодом фантазії, а не реальністю. Той, хто пішов, перетворюється на химеру. На міфологічну істоту…
Померлого часто називають тим, хто пішов. Це неправильно. Мертвий не йде. Мертвий більше не присутній у житті. Відмінність виглядає надто тонкою, але вона є.
Море завжди зберігало мені вірність, не зрадило жодного разу. Воно викидало витівки, лякало мене, але ми завжди мирилися. Нашому взаємному коханню вже сорок один рік.
Кохання — приголомшливе почуття. Могутнє. Руйнівне. Відновлювальне. Творче.
Яке чудове відчуття внутрішнього знеможення, створюваного потягом і передчуттям, коли недоступність стає синонімом очікування прекрасного майбутнього, що ось-ось настане.