Останній дубль Декстера

У мене чудово розвинені природні параноїдальні інстинкти

Якщо я й відчував якесь примхливе небажання ліквідувати Патріка з відхиленнями від установленого Декстером розпорядку, тепер ці ніжні почуття зникли, наче їх і не було. Той, кого вирізняє така непролазна тупість, не заслуговує зайвого дня споживання кисню, який і мені самому може знадобитися. Ні, це просто мій громадянський обов’язок стерти такого ідіота з лиця землі, і що швидше, то краще — перш ніж він дістане шанс зіпсувати генофонд людства.

От якби я пішов на ланч трохи раніше, скажімо, о пів на першу, це дало б мені кілька годин до зборів — щоправда, при цьому довелося б пожертвувати справжнім ланчем. Мені це здавалося жахливою жертвою, однак я переконав себе, що мета того варта.

Тобто я йому подобаюся. По-справжньому подобаюся. Правду кажучи, це було вже занадто. Утім, це підтверджувало мою невисоку думку про його розумові здібності.

Декстер звик пишатися своїми мізками, і вони, як правило, працюють цілком непогано. Тому в тих рідкісних випадках, коли вони роблять це повільніше, ніж хотілося б, мені доводиться зупинятися й вирішувати, чи не поїсти риби.