|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Пастка-22. Джозеф Геллер
Ця людина досягла всього в житті власними руками, вона була ковалем власних нещасть і за відсутність успіхів могла дякувати тільки саму себе. — Панове! — так почав полковник Карджилл свій виступ в ескадрильї Йоссаріана. Він говорив, старанно витримуючи паузи між словами. — Ви — американські офіцери. Ні в якій іншій армії світу офіцери не можуть сказати про себе нічого подібного. Поміркуйте над цим. Сержант Найт поміркував і ввічливо повідомив полковника Карджилла, що ж він звертається-то до рядового та сержантського складу, а офіцери чекають на нього на іншому кінці табору. Полковник Карджилл гарячо подякував Найту й зашагав через увесь табір, випромінюючи самовдоволення.
— Але ж тоді виходить, що тут якась пастка? — Звісно, пастка, — відповів Дейніка. — І називається вона «поправка двадцять два». «Поправка двадцять два» проголошує: «Кожен, хто намагається ухилитися від виконання бойового обов'язку, не є справді божевільним». Так, це була справжня пастка. «Поправка двадцять два» роз'яснювала, що турбота про себе самого перед обличчям прямої й безпосередньої небезпеки є проявом здорового глузду. Орр був божевільним, і його можна було звільнити від польотів. Єдине, що він мав для цього зробити, — попросити. Але як тільки він попросить, його одразу перестануть вважати божевільним і змусять знову літати на завдання. Орр божевільний, раз він продовжує літати. Він був би нормальним, якби захотів перестати літати; але якщо він нормальний, він зобов'язаний літати. Якщо він літає, значить, він божевільний і, отже, літати не повинен; але якщо він не хоче літати, — значить, він здоровий і літати зобов'язаний.
Він вирішив або жити вічно, або вмерти, а якщо вмерти, то тільки під час спроби вижити.
Давай не будемо нав'язувати один одному своїх релігійних поглядів, — люб'язно запропонував він. — Ти не вір у свого бога, я не буду вірити в свого. По руках?
Це ж безпрограшний трюк — пишатися тим, чого слід соромитися, — на ньому ще ніхто не спіткнувся.