« 💬 Цитати з книги
«Звичайно, я з льоту визначаю, чи можемо ми з кимось подружитися. Це коли не треба закінчувати фразу. Тобто ти щось почав говорити й раптом, посередині, розумієш, що йому чи їй уже все зрозуміло. Така різновидність ментально-емоційної усної стенографії.»
↳ Показати ще цитати
«Автопортрет»
«Смерть мрії не менш сумна, ніж смерть взагалі, і поистину потребує такої ж глибокої скорботи.»
«В: Так що ж тебе лякає?»
«О: Думка, що я раптом утрачу розум. І, прісний, порожній, побрежу стежею божевілля й, відповідно до загадки дзен-буддистів, до кінця своїх погублених днів слухатиму однорукі плески.»
«Хтось запитав: «Як гадаєте, вона взагалі розумна?» Питання мені здається обурливим: яка різниця, розумна вона чи ні? Достатньо того, що таке обличчя просто є на світі, хоча самій Гарбо, напевне, довелося жалкувати про доволі трагічну відповідальність за володіння ним. І зовсім це не жарт, що їй завжди хотілося побути самій. Так воно й є. Мені видається, що лише тоді вона не відчуває себе самотньою: якщо йдеш своєю особливою стежею, ти несеш у собі якесь горе, а на людях скорбіти не варто.»
«На мою думку, коли знаходиш те, про що завжди мріяв, це означає не початок усього, а початок кінця. «Елізабет Тейлор»»
»