|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
🎧 Дотик до книги
Роза. Кнут Гамсун
Артикул
AI-006402-t
В наявності
Нове
Книжковий сомельє
Погортати
Цитати
Він і не до такого доходив у своєму самовдоволенні, і як же він міг бути смішним. Вирішив, наприклад, відправитися до церкви у водолазному костюмі. — Як ви на це дивитеся? — питає він мене. А оскільки я онімів і нічого не можу відповісти, він продовжує: — Певно, ніхто ще до церкви в такому вбранні не ходив, га? Як ви думаєте, а адже на мене більше дивитимуться, ніж на пастора? Само собою, я й Свена-Сторожа прихоплю, щоб повітря накачував.
— Ось камінь, що ти про нього скажеш? І Мункен Вендт преспокійно, голими руками підняв ідола з підпорок і взявся уважно оглядати. А я відвернувся. — Божок, — сказав він. — Я й раніше таких бачив, маленький лопарський божок. Візьмемо його з собою? — Ні, — сказав я. Він поставив божка на місце, усміхнувся його незграбності, похитав головою. — Який він на дотик? — спитав я. — Тобі не було огидно? — Ні. Чому ж огидно? — спитав він і знову надів рукавички. — Втім, він якийсь сальний.
То один, то інший камінь раптом міг особливо йому сподобатися, і не те щоб на ньому зручно було сидіти, ні, йому приємно було, що камінь цей поруч, під боком, і він усе дивився на нього ласкаво.
Пройшовши так кілька годин, не зустрівши нічого живого, я починаю ворушити каміння, дивитися, чи не виявиться там хоч черв'яків.
Ставочок такий крихітний, і я присідаю з ним поруч навпочіпки, щоб бути теж поменшим і його не образити. Тут комарі, я помічаю, що кожен комарик затіває свій танок десь осторонь, і вже потім так підлаштовує, щоб танцювати разом з усіма.
500 грн
В наявності
Новий відгук або коментар