|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Розполовинений віконт. Італо Кальвіно
І тільки я серед загального прагнення до гармонії та досконалості сумував і страждав від своєї неповноцінності. Часом людина почувається ущербною, а все діло в тому, що вона надто молода.
— Я не тільки лаюся, — розповідав мені Ісайя, — я ще й свідчу неправдиво, не поливаю квасолі, не шаную батька з матір'ю і пізно повертаюся додому. Взагалі-то я хочу вчинити всі гріхи на світі, навіть такі, до яких, як мені кажуть, я ще не доріс.
Мій дядько був ще безвусим юнаком, у тому віці, коли всі почуття, добрі й лихі, злиті воєдино, коли будь-яке переживання, найважче й найболючіше, наповнене й зігріте любов'ю до людей.
— Батьку, — запитав його один із синів, — ви часто поглядаєте в бік долини. Когось чекаєте? — Кожна людина чекає, — відповів Єзекіїль, — праведна чекає зі сподіванням, неправедна — зі страхом.
— За кого ти виходиш заміж, Памело? — запитав я її. — Поняття не маю, — зітхнула вона, — і щось на мене чекає, радість чи біда?