|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Шах і мат. Джозеф Томас Шерідан Ле Фаню
Життя — боротьба, і переможе в ній природжений генерал.
Невизначеність! Це слово дихає пекельною сіркою! Уява малює людину, прикуту в тунелі; до неї долинає пихкання паровоза, стукіт коліс по рейках; поїзд ще далеко, але ж прикутий не знає, що прийде раніше — визволення чи загибель. О невизначеносте, яка ж ти важка!
Всюдисущість страждання — ось істина настільки ж банальна, скільки й непорушна. Смертний, якщо він багатий, позбавлений приблизно двох третин прокльонів, що тяжіють над родом людським. Дві третини — це багато; але часом і одна третина, що залишилася, просякнута стражданням, ледве посильним для тлінної плоті.
Раніше, до зустрічі з бароном у Лондоні, уява малювала Девіду Ардену такого собі високого чоловіка в літах, з рисами майже античними, з ввічливими манерами й величною поставою. Подібні образи не ми вигадуємо — вони народжуються, притому спонтанно, з розрізнених фактів. Саме та обставина, що вони самі себе творять, і робить їх реалістичними в наших очах; саме вона винна в ефекті несподіванки, коли оригінал виявляється зовсім не схожим на портрет, яким ми тішили уяву.
Я б краще дивився, як тхір звивається перед кроликом, ніж як тер'єр ганяє п'ятдесят щурів. Кролик — він же простак; у тому-то й сіль. Вигляд у нього найдурніший. А на мою думку, хто кроликом народився, тому тим більше треба бути напоготові.