|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Сніговик. Ю Несбьо
... що гірше: убити людину, яка хоче жити, чи не давати померти тому, хто хоче померти?
Катріна йому подобалася, але він був готовий будь-якої миті змінити думку. Він узагалі ніколи не позбавляв людину шансу потрапити до чорного списку.
Що старшим я стаю, то більше схиляюся до думки, що зло — це зло, незалежно від діагнозу лиходія. Усі ми тією чи іншою мірою схильні до злочину, і ця схильність вини з нас не знімає. Ми ж, сили небесні, усі до одного хворі й страждаємо на розлади особистості. І саме наші вчинки визначають, наскільки ми хворі. От кажуть: «рівноправність», але ж це нісенітниця, бо всі ми різні. Ми не рівні один одному. Коли на кораблі починалася епідемія чуми, усіх, хто кашляв, негайно кидали за борт. Бо справедливість — палиця з двома кінцями, як у філософському, так і в правовому сенсі. Усе, що в нас є, — більш-менш вдала історія хвороби, друзі мої.
Іноді ми самі не знаємо, що шукаємо, поки не знайдемо.
Біль сам по собі - добра річ, за нього треба сказати природі спасибі. Завдяки йому ми й виживаємо.