Свічки догоряють дощенту. Шандор Мараї

Ми лише тоді можемо цілковито панувати над людськими душами, якщо знаємо, розуміємо і дуже делікатно зневажаємо тих, хто змушений віддати себе цій владі.

Самотність не менш таємнича, ніж джунглі.

Час зберігає все, але спогади стають безбарвними, мов старі-престарі фотографії, ті, що знімали ще на металеві пластини. Світло, час змивають із пластин характерні відтінки ліній. Треба повернути знімок до світла, щоб на сліпій платівці розгледіти того, чиї риси колись увібрала в себе дзеркальна поверхня.

Людина рідко знає, яке її слово чи дія означає остаточну незворотну зміну у стосунках.

У висохлому, випаленому саду за зачиненими віконницями в прощальному гніві полум'яніло літо, наче підпалювач, що в безумній люті підпалив кордон

Автор

Шандор Мараї

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

208

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Угорщина