|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
🎧 Дотик до книги
Син людський. Ауґусто Роа Бастос
Артикул
AI-010006-t
В наявності
Нове
Книжковий сомельє
Погортати
Цитати
Країна — це велика казарма, військовим у ній живеться краще, ніж іншим.
— Людина, діти мої, — казав Макаріо, — наче річка: в ній є свої омути, у неї є свої береги. Вона народжується і впадає в інші річки. Якусь користь вона мусить приносити. Погана та річка, що губиться в болоті.
— Тому що людина, діти мої, — казав Макаріо, майже точно повторюючи слова Гаспара, — народжується двічі. Один раз — коли з'являється на світ, другий — коли вмирає. Вона вмирає, але залишається жити в інших, якщо робила добро ближньому і за життя вміла забувати про себе. Земля поглине тільки її тіло, але не пам'ять про неї.
Земля ніби стискається під босими ногами незліченних бідняків і наче розростається під взутими ногами жменьки можновладців.
Сальюї згадала про все це, бо того дня, з початком посухи, на поля опустилася незліченна безліч метеликів — тисячі, мільйони. Вони нахлинули, як хвилі прибою, і миттю рівнина вкрилася золотавою тремтячою лавою. Навіть зелень озера підернулася жовтою пеленою. Спека була така, що горло наче стискало лещатами. Жінки офіцерів, що їхали на вантажівках, щохвилини кашляли й виплювали метеликів, що набилися в рот.
600 грн
В наявності
Новий відгук або коментар