|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Цементний сад
— Дівчаткам можна носити джинси, і сорочки, і черевики, і коротко стригтися, тому що хлопчиком бути добре. Якщо дівчинка виглядає як хлопчик, вона ніби піднімається на сходинку вище. Але ти вважаєш, що для хлопчика образливо виглядати як дівчинка, тому що потай віриш, що образливо бути дівчинкою.
Одного разу, коли мені було вісім років, я прогуляв школу, удавши хворого. Мати не стала мене викривати. Вона перевдягла мене в піжаму, поклала на диван у вітальні й укрила ковдрою. Мати чудово розуміла, що я хочу побути з нею наодинці, поки батька й сестер немає вдома. Можливо, їй і самій було самотньо. Я пролежав у ліжку до вечора, спостерігаючи за тим, як вона робить різні домашні справи, а коли вона виходила з вітальні, уважно слухав. Мене вразив очевидний факт її незалежного існування. Вона продовжувала жити, навіть коли я йшов до школи. Щось робила. Узагалі все було так, як зазвичай буває без мене. Це мене вразило, але тоді в цьому усвідомленні не було болю. Тепер же, коли я побачив, як вона, зігнувшись, змітає яєчну шкаралупу зі столу в смітник, та сама проста думка принесла із собою страх у нестерпному поєднанні з почуттям провини. Вона — не моя вигадка, з якою можна погратися й кинути.
Часом мені здавалося, що ми сидимо в очікуванні чогось жахливого, і тут же я згадував, що жахливе вже сталося.
Однак була в ній якась спокійна сила й відстороненість, вона жила в іншому, окремому від нас світі — світі прекрасних людей, які знають, що вони прекрасні.
І тепер, коли мама померла, під спудом інших моїх почуттів таїлося ще одне, у якому я не хотів зізнаватися навіть самому собі, що прийшло з того досвіду п'ятирічної давності, — почуття свободи й жага пригод. Тільки захвату тепер не було.