|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Ти зрозумієш, коли подорослішаєш. Віржині Ґрімальді
Дехто каже, що старість — це корабельна аварія, а я думаю, що це везіння, якщо не щастя: адже не кожному вдається дожити до таких похилих років. А ще я переконана, що якщо в старості мало приємного, то в цьому є свій сенс.
У горя багато недоліків, але воно має принаймні одну позитивну властивість: воно об'єднує людей.
— Розумієш, мій любий, люди думають, що вони різняться залежно від періоду життя. Усі думають, що є діти, дорослі, літні люди. Але це неправда. — Ні, це правда! Я — дитина, а ти вже старий! — Так усі й вважають. Але насправді ми залишаємося дітьми все життя. Ми міняємо лише одяг, щоб приховати цей факт, і наслідуємо інших. Ми приміряємо на себе маски підлітка, дорослої людини, батька. Але одного дня, коли ми вже настільки старі, що нам набридає вдавати, ми стаємо тими, ким були завжди, — дітьми.
... живіть так, щоб кожен день залишав у душі щасливі спогади. Наприкінці життя щастя — єдине, що забираєш із собою.
Ніхто не змусить вас страждати, якщо ви повірите в себе.