|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
🎧 Дотик до книги
Вбивство по-джентльменськи. Девід Джон Мур Корнвелл (Джон ле Карре)
Артикул
AI-004529-t
В наявності
Нове
Книжковий сомельє
Погортати
Цитати
Не довіряй усьому сенсаційному, не піддавайся.
Сутінки й холод. Холод був пронизливим і гострим, як зазубрений шматок кременю. Він буквально різав хлопчикам обличчя, поки вони повільно брели від спорожнілих ігрових полів після закінчення шкільного матчу. Він проникав під їхні чорні короткі пальта, перетворюючи жорсткі стоячі коміри на крижані обручі навколо ший. Закляклі, вони пленталися від спортивних майданчиків до довгої дороги, обрамленої з обох боків кам'яними парканами, яка вела до містечка та його основної продуктової крамниці. Їхня шеренга поступово розпадалася на групи, а групи — на пари. Двоє хлопчиків, які виглядали змерзлими сильніше за інших, перетнули дорогу й ступили на вузьку стежку до віддаленішої, але зате й менш відвідуваної крамнички. — Я просто здохну, якщо мене ще раз змусять дивитися, як грають у це огидне регбі. Шум просто виводить із себе, — сказав один із них: високий і світловолосий хлопчина на прізвище Кейлі.
Смайлі дивився на Д'Арсі й намагався зрозуміти його. На ньому був полинялий, майже позеленілий від старості смокінг. Смайлі б не здивувався, почувши заяву Д'Арсі, що ця річ належала ще його дідусеві. Шкіра на обличчі залишалася гладкою, як буває в товстунів, хоча він аж ніяк не страждав від зайвої ваги. Говорив він трохи зависоким голосом, приблизно на одній ноті, і весь час усміхався: усміхався незалежно від того, мовчав чи вимовляв якісь слова. Усмішка ніколи не залишала його гладкого обличчя, ніби її вирізали на ньому, а його губи витягнулися, демонструючи чудовий набір зубів, так, наче кутики рота йому безперервно розтягував пальцями невидимий дантист, який стояв за спиною. Але водночас обличчя Д'Арсі анітрохи не нагадувало застиглу маску. Навпаки, його вираз змінювався, демонструючи найтонші нюанси. У найменшому посмикуванні кінчиків губ або носа, у найбільш швидкоплинному погляді або трохи насуплених бровах за бажання можна було щось побачити й прочитати.
Крокуючи вулицями Карна, він усоте думав про те, які темні мотиви людських учинків: ніякої не виведеш тут істини. Нічого непохитного, безсумнівного — ні тобі в найчистішій логіці, ні в найтуманнішому містицизмі. А найтемніші мотиви людини, коли вона вдається до насильства.
500 грн
В наявності
Новий відгук або коментар