« 💬 Цитати з книги
«Коли перші захоплення подружнього життя минули й його думки все частіше повертались до такого вальяного дому, вона була неприємно здивована тим, з якою безувагою він ставився до її почуттів з цього приводу, а ж він про них знав. Ще більше вона була здивована, зрозумівши, що він взагалі про її почуття забув. Та вона розуміла, що їй не можна навіть на мить затьмарювати його щасливе передчуття й нагадувати про свою небажання.»
↳ Показати ще цитати
«Та вона не розповіла йому все-все, тому що, по-перше, уже знала, що розповідати йому все – значить напрошуватися на неприємності, а по-друге, тому що насправді йому це було зовсім не цікаво. Еверард, з подивом почала вона розуміти, надавав перевагу не знати. Він був не просто нецікавий стосовно ідей та думок інших – він певно надавав перевагу взагалі про них не ведати.»
«Це було так не схоже на невтомну допитливість і цікавість батька та його друзів, на їхню ненаситну жагу дискусій, що Люсі була здивована. Обговорення, розмови були сутністю їхнього існування – постійне обговорення ідей один одного, їхні зіткнення, ідеї, що народжувались у зіткненнях. Для Еверарда ж, почала розуміти Люсі, дискусії були проявом суперечностей, а він терпіти не міг суперечностей, він навіть не любив найменшої різниці на думку. «Існує лише один погляд на речі – правильний, – любив він повторювати. – То який сенс у всіх цих розмовах?»»
«Саме такий тон змушував її тепер вздригатися, тому що застигав її зненацька. Вона й так на всій обережності пробиралась дорогою його почувань, й завжди натикалась на щось, про що й уявлення не мала.»
«Так, він був немовби дитина, мила, веселка дитина, та дитина, яка все час при тобі. Його неможливо покласти в колиску, дати пляшечку й, сказавши «пора спати», тихенько посидіти за шиттям – при такій дитині вихідних не буває, ні вдень, ні вночі передихнути не вдається.»
«Книги, які ми обираємо, – що ще відкровеніше може поведати про нас?»
»