|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Втеча від Франка. Гербйорґ Вассму
Дивно, яким приємним може бути самотність, поки не почуєш, що за стіною хтось сміється.
Ні, це жінки від віку дозволяли оволодівати собою. У маленьких кімнатках, у коморах, у кущах, на сіновалах. У дівочих світлицях і в ліжках із пологом, на вузьких ліжках готелів і на брудних овчинах. У житті, як і в літературі, саме жінки в силу неймовірної живучості свого статі несли згодом відповідальність, самотність і відчай.
— Три градуси морозу, — повідомив він. Мені це сподобалося, бо я поділяла його інтерес до погоди. Якщо людина цікавиться денною температурою, знаєш, чого від неї можна чекати.
Я не люблю молодих людей. Не можу брати відповідальність за них на себе. Не можу витягувати їх із колодязя, коли вони розуміють, що їм майже нічого дати мені. Не можу вибачати й утішати їх. Молоді, відчайдушні хлопці, що стріляють від стегна й одразу вмирають — не для мене. Я люблю витривалих. Тих, які володіють собою. Які помиляються й розуміють, що це може повторитися. Які у своїх недоліках не звинувачують нікого, крім природи. Які не бояться насмішкуватих і розумних жінок. Тих, які не здаються навіть у поразці.